- прямцем
- —————————————————————————————прямце́мприслівникнезмінювана словникова одиницярозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прямцем — присл., розм. 1) Навпростець, напрямки. 2) Рівно, прямо, випроставшись. •• Поста/вило прямце/м кого безос. хтось остовпів … Український тлумачний словник
навпростець — 1) присл. (найкоротшим шляхом по прямій лінії), напростець, навпрост, на(в)прямки, по прямій, на(в)прямець, навпрямці, навпрошки, прямцем; прямо, просто (нікуди не відхиляючись, не звертаючи) 2) див. відверто 1) … Словник синонімів української мови